Історія справи

Постанова ВАСУ від 09.02.2016 року у справі №826/5671/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/36215/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Леонтович К.Г.,Калашнікової О.В., Смоковича М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №826/5671/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Український фінансовий світ" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1), уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного Товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 42955 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Український фінансовий світ", оформленого наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку); визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42955, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Український фінансовий світ"; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі своїми незаконними діями безпідставно та незаконно не включили його в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, чим грубо порушили вимоги діючого законодавства та його законні права. Договір депозиту є реальним, кошти за цим договором були внесені у касу банку готівкою, що підтверджується квитанцією.

Постановою окружного адміністративного судум.Києва від 21 квітня 2015 року адміністративний позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 42955 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Український фінансовий світ", оформлене наказом №6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку), в частині що стосується позивача. Визнана протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та змінити рішення суду першої інстанції, доповнивши п.4 резолютивної частини, а саме: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Український фінансовий світ" укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 42955. Відповідно до пункту 1.1 Договору депозиту Банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 000,00 (шістнадцять тисяч доларів США 00 центів) у тимчасове строкове користування на строк до 28 липня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок підтверджується квитанцією № ТК.57251.17477.298 від 27 червня 2014 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 „Про віднесення ПАТ „КБ „УФС" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийняте рішення від 14 серпня 2014 року № 69 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „КБ „УФС", згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду - Гончаров С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ „КБ „УФС".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 розпочата процедуау ліквідації ПАТ „КБ „УФС" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ „КБ „УФС" строком на 1 рік з 15 серпня 2014 року по 15 листопада 2015 року.

Повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ „КБ „УФС" можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше ніж 200 тисяч гривень.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ", для отримання коштів вкладники ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатися до установ банку-агента Фонду - ПАТ „Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про відсутність в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до Фонду та уповноваженої особи із усним проханням роз'яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за Договором депозиту та включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

За результатами розгляду звернення позивача уповноважена особа у листі від 12 грудня 2014 року №001/906 повідомила, що договір банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42955, укладений між позивачем та ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ", та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Крім того, 16.12.2014 року за заявою уповноваженої особи Фонду про заволодіння працівниками банку шахрайським шляхом грошовими коштами в сумі 519.6 млн. грн., що належать Фонду, слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві був внесений запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України та 15.12.2014 року реєстрований в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних авопорушень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідачів були відсутні підстави не включати позивача до реєстру вкладників, які мають право на повернення гранатованих коштів. Бездіяльність відповідачів порушила права та законні інтереси позивача, що стало підставою для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався на ті обставини, що при перевірці Комісією уповноваженої особи Фонду було виявлено та зафіксовано, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок „розбивки" (поділу) великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. Сума, що „внесена" позивачем та іншими вкладниками не перевищує гарантованої державою суми відшкодування фізичним особам відповідно до вимог вказаного Закону. Документ на внесення грошових коштів на депозит сформовано 29.06.2014 року (14.56.-неділя). Дані „фінансові" операції виконувалися за домовленістю власника банківського вкладу, який подрібнював свій великий рахунок шляхом перерахування грошових коштів на рахунки інших фізичних осіб, в сумах до 200 000 гривень, з метою отримати грошей не від Банку і не за рахунок Банку, а від Фонду гарантування вкладів і за рахунок Фонду, в першу чергу за рахунок держави. Внаслідок таких дій власник значного вкладу отримав значну перевагу перед іншими кредиторами Банку, що є порушенням пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI та є підставою для визначення правочинів нікчемними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та частково з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI(далі - Закон №4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю та має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або „Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст.38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З аналізу зазначених норм вбачається як обов'язок уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

Судами встановлено, що уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст.38 Закону № 4452 наказом від 30 жовтня 2014 року №34 створена комісія з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ „КБ „УФС". Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на відкритий рахунок на ім'я позивача надходили внаслідок так званого „дроблення рахунку іншого клієнта. Тобто, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше, ніж 200 000 грн. начебто знімались кошти і відразу ж ця сума „надходила" на рахунок відкритий на ім'я позивача.

Зокрема, фізична особа, яка мала значну суму грошових коштів на рахунку, домовлялась з працівниками банку про те, що вона начебто буде здійснювати „зняття" коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде „вносити" ці кошти на свій рахунок. В результаті таких дій, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200000 гривень і цими подрібненими частками фактично „перекидався" на рахунки інших фізичних осіб. Згідно з висновками робочої комісії, вказані дії відбувалися з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав. За результатами роботи вказаної Комісії 10 листопада 2014 року складений протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18 листопада 2014 року уповноваженою особою Фонду наказом від 18 листопада 2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку. Витяг із Додатку № 1 міститься в матеріалах справи, згідно якого Договір банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42955 віднесено до нікчемних.

Виходячи з наведеного уповноваженою особою Фонду приймався наказ від 11.11 2014 р. щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, відповідно ч.ч.2,3 ст 38 Закону № 4452-VI, за відсутності мотивації, в чому полягає нікчемність договору з посиланням на необхідність зверненя до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлених фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб.

Тобто, уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій " та не встановлено, що саме договір банківського вкладу (депозиту) „Вигідний альянс" від 27 червня 2014 року № 42955, укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.

Посилання апеляційного суду „на дроблення рахунку іншого клієнта" безпідставні, оскільки відповідачами не встановлено та не наведено доказів, якого саме клієнта мало місце дроблення рахунку та чи має це відношення до укладеного депозитного договору з позивачем, за наявності квитанції перерахування коштів позивачем банку.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи з наведеного відповідачами не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлені підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) „Вигідний альянс" від 27 червня 2014 року №42955, укладений між позивачем та ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ"; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. Відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" від 27 червня 2014 року № 42955, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні судам, ні сторонам не відомо.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончаровим С.І. не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною бездіяльністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного Товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 42955 від 27 червня 2014 рокуу формі наказу та визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції необґрунтовано зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова С.І. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування соштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виходячи з наведених законодавчих норм необхідно зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників необхідно відмовити.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з урахуванням вищенаведених обставин.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення та помилкового скасування рішення першої інстанції в частині, тому постанова суду апеляційної інстанції яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні, із скасуванням в частині позовних вимог щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування соштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відмовою у задоволенні в цій частині позовних вимог; скасувати рішення в частині зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова С.І. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про зупинення провадження у справі, колегія суддів важає його необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

При цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а::

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 2015 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року змінити, скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в задоволенні позову в цій частині відмовити; постанову суду в частині зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасувати, зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичнихих осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: